РАДА ЄВРОПИ

Рада Європи

(оглядова інформаційна довідка)

http://www.coe.int/ru/web/portal/home

http://www.conventions.coe.int/?lg=ru

Рада Європи (РЄ) заснована 5 травня 1949 року.

Завдання РЄ - координація законодавств країн-учасниць для забезпечення норм ліберальної демократії, які викладені у Європейській конвенції з прав людини (1950 р.) та Конвенції із захисту прав людини та фундаментальних свобод (1953 р.).

Штаб-квартира РЄ знаходиться в м. Страсбурзі, Французька Республіка.

Рада Європи є суто європейською організацією, яка не практикує поширення членства на інші континенти (за виключенням Турецької Республіки, частина якої знаходиться поза межами Європи).

Станом на грудень 2011 року до Ради Європи входять 47 держав.

Головні статутні органи Ради Європи - Комітет міністрів та Парламентська асамблея.

Комітет міністрів (КМ) є керівним органом. До його складу входять Міністри закордонних справ держав-членів Ради Європи або їх постійні представники.

Комітет міністрів визначає напрямки діяльності Ради Європи, розглядає та приймає рішення щодо висловлених Парламентською асамблеєю рекомендацій, пропозицій міжурядових комітетів та конференцій галузевих міністрів. Комітет міністрів затверджує програму діяльності Ради Європи та її бюджет.

Рішення Комітету міністрів передаються урядам країн-членів Ради Європи як рекомендації або як європейські конвенції та угоди для визначення щодо участі в них.

На сьогодні розроблено понад 160 конвенцій та угод, які є конкретним результатом діяльності Ради Європи. Комітет також ухвалює декларації або резолюції з політичних питань.

Головування у КМ здійснюється за принципом ротації в алфавітному порядку.

У складі Комітету міністрів діють групи доповідачів з питань:

- демократії;

- адміністративних та бюджетних аспектів;

- освіти, культури, спорту, молоді та навколишнього середовища;

- соціального захисту та здоров’я;

- співробітництва у галузі права;

- співробітництва у галузі прав людини;

- зовнішніх відносин;

- з питань співробітництва у галузі прав людини.

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) є першою європейською асамблеєю в історії континенту. Вона виконує дорадчі функції.

Парламентська асамблея відіграє важливу роль у визначенні напрямків діяльності Ради Європи. Під час засідань Асамблеї предметом обговорень можуть бути питання, що визначають вплив на життя всієї Європи. Робота парламентарів також відіграє значну роль у визначенні напрямків діяльності Комітету міністрів. Крім того, продовжуючи розпочату роботу у національних парламентах, депутати ПАРЄ мають можливість впливати на рішення урядів своїх країн з кола питань, якими опікується Асамблея.

Ухвалені Асамблеєю рішення мають рекомендаційний характер. Водночас вони часто беруться за основу майбутніх міжнародних угод, Європейських конвенцій, які формують правову базу Ради Європи. Найвідоміша серед них - Європейська конвенція з прав людини.

Парламентська асамблея збирається на пленарні засідання в Палаці Європи у Страсбурзі чотири тижні на рік (січень, квітень, червень, вересень).

Для опрацювання питань з відповідної тематики в Асамблеї функціонують Комітети.

Інші органи Ради Європи

Конгрес місцевих і регіональних влад Ради Європи (КМРВРЄ) - є консультативним органом Організації. Створено 14 січня 1994 р. рішенням Комітету міністрів РЄ для сприяння розвитку місцевої демократії в країнах Центральної та Східної Європи, а також процесу регіоналізації в Європі.

КМРВРЄ складається з депутатів від країн-членів РЄ, які є народними обранцями місцевого й регіонального рівнів або призначеними посадовими особами, безпосередньо підпорядкованими виборчому місцевому чи регіональному органу.

Конгрес складається з двох палат - Палати регіонів і Палати місцевих органів влади. Кожна з палат раз на два роки переобирає Голову і Бюро та вони разом обирають Голову і Бюро Конгресу.

Секретаріат Ради Європи – орган, який обслуговує головні органи Ради Європи та має постійний штат у складі 1200 осіб, які є представниками держав-членів Організації. Очолює Секретаріат та координує його роботу Генеральний секретар.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ)створено у 1959 р. з метою вдосконалення контрольного механізму Європейської конвенції з прав людини.

ЄСПЛ відводиться ключова роль у забезпеченні чіткого та дієвого контролю за реалізацією державами-членами взятих на себе зобов’язань щодо захисту прав та основних свобод людини.

До складу Суду входять незалежні судді, обрані Парламентською Асамблеєю Ради Європи від кожної держави-учасниці.

ЄСПЛ є єдиним у світі міжнародним судом, в який особа може звертатися зі скаргою на державу щодо порушення прав людини. Під юрисдикцією Суду перебуває близько 755 мільйонів людей.

Венеціанська комісія — дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права, котрий надає висновки про відповідність проектів законодавчих актів європейським стандартам та цінностям. Офіційна назва — Європейська комісія за демократію через право.

Комісія є форумом, в ході якого країни можуть обмінюватися інформацією, вчитися один у одного, обговорювати ідеї і проекти, пов'язані з конституційними питаннями.

Експертні комітети Ради Європи

у яких приймає участь Генеральна прокуратура України

1. Комітет експертів з оцінювання заходів у боротьбі з відмивання брудних коштів MONEYVAL (The Committee of Experts on the Evaluation of Anti-Money Laundering Measures and the Financing of Terrorism) – створений у 1997 році з метою забезпечення держав-членів ефективними системами протидії відмиванню брудних коштів і фінансуванню тероризму, а також слідкування за дотриманням ними відповідних міжнародних стандартів в цих областях.

2. Європейський комітет з кримінально-правових проблем CDPC (European Committee on Crime Problems) – створений у 1958 році та уповноважений Комітетом Міністрів здійснювати нагляд та координацію Ради Європи в галузі попередження та контролю злочинності.

3. Група держав Ради Європи проти корупції GRECO (Group of States against Corruption) створена в 1999 році Радою Європи для моніторингу дотримання державами антикорупційних стандартів. Метою GRECO є покращення можливостей її членів щодо боротьби з корупцією шляхом виявлення недоліків національної антикорупційної політики та сприяння проведенню необхідних законодавчих, інституційних реформ. Окрім того вона являється своєрідним форумом для обміну передовим досвідом в сфері попередження та боротьби з корупцією.

Членство в GRECO не обмежується членством в Раді Європи. Наразі до неї входять 49 держав-членів (48 європейських держав та Сполучені Штати Америки).

Документи:

Рекомендації (2000)№19

кількість переглядів: 31568