Венедіктова Ірина Валентинівна

Народилась 21 вересня 1978 року у місті Харкові у родині юристів.
Здобула вищу освіту (диплом з відзнакою) факультет управління та інформатики Харківського національного університету внутрішніх справ за спеціальностями «Правознавство» та «Менеджмент».
2003 року захистила кандидатську дисертацію «Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні» та здобула науковий ступінь кандидата юридичних наук;
2013 року захистила докторську дисертацію: «Захист охоронюваних законом інтересів у цивільному праві» та здобула науковий ступінь доктор юридичних наук;
Доцент кафедри цивільно-правових дисциплін (2013 р.);
Професор кафедри цивільно-правових дисциплін (2014 р.).
Член редакційних колегій наукових фахових видань та спеціалізованих вчених рад:
Заступник голови редакційної колегії фахового видання «Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право».
Здійснювала наукове керівництво здобувачів зі спеціальності – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. Була головою спеціалізованих вчених рад у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.
Поєднувала науково-педагогічну роботу та практичну фахову діяльність.
Була:
Арбітром Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України;
Експертом з ліцензування та акредитації вузів Міністерства освіти і науки України;
Провідним науковим співробітником Науково-дослідного інституту правового забезпечення інноваційного розвитку НАПрН України;
Членом науково-консультативної ради при Верховному Суді України;
Членом асоціації правників України;
Членом фундації медичного права і біоетики.
У науковому доробку більше 100 наукових і навчально-методичних праць, надрукованих у вітчизняних і зарубіжних виданнях, серед них 8 монографій (з них 4 розділи в колективних монографіях), 80 наукових та 4 навчально-методичних видань.
Нагороджена відзнаками:
Грамота ректора Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2010 р.);
Премія імені В. Н. Каразіна II ступеня (2013 р.);
Диплом Національної академії державного управління при Президентові України та Харківської обласної державної адміністрації за кращу роботу у номінації «Наукові й науково-методичні продукти у сфері публічного управління» (2014 р.);
Подяка Національної академії педагогічних наук України (2014 р.);
Почесна грамота Національної академії правових наук України (2015 р.).
Серпень 2019 – грудень 2019 рр. – голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики.
28 грудня 2019 була призначена на посаду т.в.о. Директора Державного бюро розслідувань.
17 березня 2020 призначена на посаду Генерального прокурора.

Симоненко Олексій Юрійович

Народився: 18 вересня 1976 року у м. Чугуїв Харківської області.
Освіта: у 1998 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація юрист.
З травня 1998 року по березень 2006 року працював в органах прокуратури міста Києва на посадах стажиста на посаді помічника прокурора, помічника прокурора, слідчого прокуратури Ватутінського району м. Києва; слідчого прокуратур Деснянського та Оболонського районів м. Києва; старшого помічника прокурора, старшого слідчого прокуратури Оболонського району м. Києва.
З березня 2006 року по травень 2010 року працював в органах прокуратури Київської області на посадах слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області; старшого помічника прокурора Київської області з питань правового забезпечення; начальника слідчого відділу слідчого управління; заступника начальника, начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області.
З травня 2010 року по червень 2018 року проходив службу в органах Служби безпеки України на посадах офіцерського складу.
З 27 березня 2020 року – заступник Генерального прокурора.
Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України.

Любович Андрій Олександрович

Народився: 24 липня 1976 року у м. Дніпропетровську.
Освіта: вища, у 1998 році закінчив Дніпропетровський державний університет за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація юрист.
З вересня 1997 року по червень 1998 року працював старшим юрисконсультом юридичного відділу Головного регіонального управління «Промінвестбанку» м. Дніпропетровська.
З вересня 1998 року по липень 2014 року працював в органах прокуратури Дніпропетровської області на посадах помічника прокурора, старшого слідчого прокуратури Самарського району м. Дніпропетровська; помічника прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська; старшого помічника прокурора міста Дніпропетровська; заступника прокурора, прокурора Самарського району м. Дніпропетровська; прокурора Красногвардійського району м. Дніпропетровська; начальника слідчого управління, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях; прокурора організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури Дніпропетровської області.
З липня 2014 року по березень 2015 року працював в органах прокуратури міста Києва на посадах начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях прокуратури міста, заступника прокурора міста Києва.
З квітня 2015 року по липень 2016 року – прокурор Донецької області.
З 27 березня 2020 року – заступник Генерального прокурора.
Указом Президента України нагороджений медаллю «За працю і звитягу».
Заохочувався Генеральним прокурором України. Нагороджений нагрудними знаками «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІ ступеня, «За сумлінну службу в органах прокуратури».

Мустеца Ігор Васильович

Народився: 23 червня 1980 року в місті Чернівці.
Освіта: вища, у 2001 році закінчив Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація юрист, у 2013 році – Національну академію прокуратури України за спеціальністю «Правознавство», кваліфікація магістр права. Кандидат юридичних наук.
З серпня 2001 року по листопад 2002 року проходив службу в органах УПМ ДПА Чернівецької області.
З листопада 2002 року працював в органах прокуратури Чернівецької області на посадах: помічника прокурора м. Чернівці; прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання та досудового слідства прокуратури області; заступника прокурора Садгірського та Шевченківського районів м. Чернівці; прокурора Шевченківського району м. Чернівці; заступника прокурора Чернівецької області.
З вересня 2016 року по квітень 2020 року обіймав посаду першого заступника прокурора Чернівецької області.
З 2 квітня 2020 року – заступник Генерального прокурора.
Указами Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України», нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.
Заохочувався Генеральним прокурором України. Нагороджений нагрудними знаками «Подяка за сумлінну службу в органах прокуратури» ІІІ ступеня, «За сумлінну службу в органах прокуратури», «Почесний працівник прокуратури України».

державний радник юстиції 3 класу

Мамедов Гюндуз Айдинович

Народився 26 жовтня 1974 року у м. Гянджа‚ Азербайджан.
У 1996 році закінчив Одеський державний університет імені І.І. Мечникова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство». Кандидат юридичних наук, доцент.
З жовтня 1996 року по серпень 2012 року  працював у прокуратурі Приморського району м. Одеси Одеської області на посадах помічника прокурора-стажиста, помічника прокурора, заступника та першого заступника прокурора району.
З серпня 2012 року по березень 2013 року працював у прокуратурі Київської області прокурором відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури слідчого управління та відділу наглядової діяльності при проведенні досудового розслідування в органах прокуратури слідчого управління прокуратури Київської області.
З березня 2013 року по грудень 2013 року – головний науковий співробітник відділу досліджень проблем протидії злочинності Науково-дослідного інституту Національної академії прокуратури України.
З грудня 2013 року по липень 2014 року – начальник слідчого відділу Дніпровської екологічної прокуратури.
З липня 2014 по грудень 2015 року – прокурор м. Одеси Одеської області.
З грудня 2015 року по серпень 2016 року – заступник прокурора Одеської області.
З серпня 2016 року по жовтень 2019 року – прокурор Автономної Республіки Крим.
На підставі рішення Ради прокурорів України наказом Генерального прокурора від 18 жовтня 2019 року № 1151ц призначений заступником Генерального прокурора.
Указом Президента України присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Заохочувався Генеральним прокурором України. Нагороджений нагрудним знаком «Почесний працівник прокуратури України».

державний радник юстиції 3 класу

Холодницький Назар Іванович