РІШЕННЯ № 11/2-1435дс-19 від 13.12.2019

 
ТРЕТЯ КАДРОВА КОМІСІЯ
З РОЗГЛЯДУ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СКАРГ
ПРО ВЧИНЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ
ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ПРОКУРОРІВ


РІШЕННЯ

13 грудня 2019 року                                                         Київ                                                         № 1435дс-19
   
   
Про відмову у відкритті дисциплінарного провадження

Член третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Дунас Т.О., розглянувши дисциплінарну скаргу ОСОБА1 про вчинення прокурором ОСОБА2 дисциплінарного проступку,

 

До третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів (надалі – Третя кадрова комісія) 29 листопада 2019 року надійшла дисциплінарна скарга ОСОБА1 про вчинення прокурором ОСОБА2 дисциплінарного проступку.
Згідно з дисциплінарною скаргою прокурор ОСОБА2 підлягає  притягненню до дисциплінарної відповідальності за допущені, на думку скаржника,  порушення в межах кримінального процесу.
Із дисциплінарної скарги вбачається, шо Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області «__» ______ 2018 року ухвалено виправдовувальний вирок стосовно ОСОБА1
Вказаний вирок суду за ініціативи державного обвинувача ОСОБА2 переглянутий апеляційною інстанцією та, згідно з ухвалою колегії суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського   апеляційного суду від «___»_____2018 року, залишено без змін, а в задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовлено. ОСОБА2, підтримуючи обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА1 зловживав процесуальними правами шляхом схиляння скаржниці до визнання нею вини з метою ініціювання закриття кримінального провадження судом за нереабілітуючими підставами в зв’язку з закінченням строків давності.
На думку скаржника прокурор ОСОБА2 вчинив дисциплінарні проступки, передбачені  пунктами 1 та 5 ч.1 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру», тобто неналежне виконання службових обов’язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.
Цього ж дня за допомогою автоматизованої системи дисциплінарна скарга для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження  розподілена члену третьої кадрової комісії Дунасу Т.О. (протокол розподілу між членами Комісії від 29.11.2019).
Порядок розгляду третьою кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та процедура здійснення дисциплінарного провадження регламентується п.п. 8 п. 22 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 2 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від17.10.2019 року № 233 та пунктами 4, 10, 13, 14 Розділу І Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 року № 266 (надалі – Порядку).
Згідно з пунктом 14 Розділу І Порядку член кадрової комісії у разі, якщо  дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо.
Вивченням доводів, наведених скаржником та опрацюванням доданих до скарги матеріалів встановлено, що зазначені у них обставини не містять конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарних проступків прокурора ОСОБА2  з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.
Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України.
 Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
Водночас третя кадрова комісія як орган, який вирішує питання про дисциплінарну відповідальність прокурорів, не наділена повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи; вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, правильність застосування закону про призначення покарання; оцінювати висновки, яких дійшов суд із питань фактів і права, а також перевіряти правовий зміст судового рішення.
Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.
Дотриманням такої гарантії забезпечуються загальні засади діяльності прокуратури, передбачені ч. 1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», зокрема щодо незалежності прокурорів.
Відповідно до п. 19 ч.1 ст. 3 КПК України прокурор віднесений законодавцем до сторони обвинувачення.
Статтею 36 КПК України визначено, що прокурор, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Вищезазначені правові норми встановлюють межі дисциплінарного провадження з метою убезпечення прокурорів від впливу на них і створення перешкод при здійсненні ними своїх повноважень відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, є гарантією самостійності прокурорів у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 43 Закону України «Про прокуратуру» виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» передбачено, що відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або  не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має  відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи  поза передбаченим процесуальним законом порядком у   справі не допускається, і суди повинні відмовляти у прийнятті позовів та
заяв з таким предметом. Органи, які вирішують питання про дисциплінарну
відповідальність та відповідальність за порушення присяги судді, не наділені законом повноваженнями оцінювати законність судового рішення.
    Звертаю увагу на те, що саме суд, зберігаючи об’єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що передбачено ч. 6 ст. 22 КПК України.
Доводи щодо порушень КПК учасниками кримінального провадження мають бути перевірені в ході судового розгляду.
Враховуючи наведені аспекти здійснення кримінального судочинства, у тому числі щодо незалежності та самостійності обвинувача у процесі, скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора на стадії судового розгляду.
Інших відомостей в обґрунтування підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності у скарзі не вказано.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність у дисциплінарній скарзі конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарних проступків у діях прокурора ОСОБА2, керуючись підпунктами 7 та 8 пункту 22 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 2 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від17.10.2019 року № 233 та пунктами 4, 10, 13 та 14 Розділу І Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, затвердженого наказом Генерального прокурора від 04.11.2019 року № 266,-

 

 

У відкритті дисциплінарного провадження за дисциплінарною скаргою ОСОБА1 стосовно прокурора ОСОБА2 відмовити.
Рішення направити прокурору ОСОБА2, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу.