РІШЕННЯ № 11/2-1539дс-19 від 19.12.2019

        
ТРЕТЯ КАДРОВА КОМІСІЯ
З РОЗГЛЯДУ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СКАРГ
ПРО ВЧИНЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ
ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ПРОКУРОРІВ

    РІШЕННЯ 

       
19 грудня 2019 року                                                                   Київ                                                     № 11/2-1539дс-19

Про відмову у відкритті дисциплінарного провадження

Член третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Кондратенко Олександр Олександрович, розглянувши дисциплінарну скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Проксімус» ОСОБА-1 про вчинення прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами державної фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА-2 дисциплінарного проступку,


До третьої кадрової комісії (далі – Комісія) 6 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга генерального директора ТОВ «Проксімус» ОСОБА-1 про вчинення дисциплінарного проступку прокурором прокуратури Київської області ОСОБА-2.
Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою цього ж дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Кондратенком О.О.
Вивченням доводів, викладених у скарзі, встановлено, що вони не містять конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурорів згідно зі статтею 43 Закону України «Про прокуратуру».
У дисциплінарній скарзі її автор вказує, що слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 32017110080000012, розпочатого за фактом ухилення службових осіб ТОВ «Проксімус» від сплати податків, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 212 Кримінального кодексу України.
Процесуальним керівником у кримінальному провадженні визначено прокурора прокуратури Київської області ОСОБА-2.
4 жовтня 2018 року прокурор ОСОБА 2, в порушення вимог статей 170 та 171 КПК України, без наявності достатніх підстав та фактичних даних порушуючи статті 98, 170, 171 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України), підписав та подав до Солом’янського районного суду міста Києва клопотання про арешт майна, в якому як захід забезпечення кримінального провадження в порядку статті 170 КПК України просив накласти арешт на майно ТОВ «Проксімус» у виді арешту невизначених сум ПДВ на рахунках, відкритих відповідно до статті Податкового кодексу України в системі електронного адміністрування.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 10  жовтня 2018 року вищезазначене клопотання прокурора задоволено, накладено арешт на невизначені суми ПДВ на рахунках, відкритих відповідно до статті 200-1 Податкового кодексу України у системі електронного адміністрування ПДВ по ТОВ «Проксімус».
Вказана ухвала суду відразу була звернена до виконання, фактично відразу були заблоковані вищезазначений рахунок та заблоковано можливість для товариства реєструвати податкові накладні по контрагентам, а відтак була заблокована й вся господарська діяльність ТОВ «Проксімус».
Як зазначає скаржник, 9 жовтня 2018 року при спробі реєстрації у ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ 28 333,33 грн документ Державною фіскальною службою не було прийнято з посиланням на те, що сума ПДВ в документі не може перевищувати суму ПДВ, на яку продавець має право зареєструвати податкові накладні/розрахунки коригування (9568916.04) з урахуванням суми ПДВ, на яку накладено арешт за рішенням суду (999999999,0). Фактично по ТОВ «Проксімус» були арештовані суми ПДВ на цьому рахунку обсягом 999 999 999 грн, тобто майже мільярд гривень, враховуючи те, що прокурор Біленко В.І. ініціював перед судом накладення арешту на необмежені суми ПДВ.
16, 24 та 25 жовтня 2018 року при спробі ТОВ «Проксімус» реєстрації у ЄРПН податкові накладні та документи Державною фіскальною службою не було прийнято за аналогічною причиною.
Арешт рахунків ТОВ «Проксімус» призвів не лише до блокування господарської діяльності товариства, але водноча і до блокування постачання спецзасобів до української армії та силових відомств під час війни з російським агресором.
З огляду на це, представником ТОВ «Проксімус» адвокатом Здоренком В.Є. було подане клопотання про скасування цього арешту.
Ухвалою слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 13 листопада 2018 року у справі № 760/26986/18 вказане клопотання було задоволено, арешт скасований як необґрунтований і безпідставний, а також такий, що не є співрозмірним до завдань кримінального провадження.
На думку скаржника, суть порушення прокурором ОСОБА 2 вимог законності при здійсненні процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 32017110080000012 та грубому порушенні своїх службових обов’язків при поданні вищезазначеного клопотання про арешт сум ПДВ на рахунках, відкритих згідно зі статтею 200-1 Податкового кодексу України, полягає у безпідставному ініціюванні перед слідчим суддею необґрунтованого засобу забезпечення кримінального провадження щодо ТОВ «Проксімус» – юридично особи, щодо якої не могли застосовуватися заходи кримінально-правового характеру за статтею 96-3 КК України у вигляді арешту сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), що за своєю суттю не відповідає визначенню майна, на яке може бути накладено арешт згідно зі статтею 170 КПК України, та ініціювання такого арешту перед слідчим суддею за відсутністю необхідних фактичних даних та підстав для такого заходу забезпечення як арешт згідно зі частиною першою та другою статті 170 КІІК України, що надалі потягло для товариства негативні юридичні наслідки у вигляді арешту сум ПДВ та цих рахунках, унеможливлення для ТОВ «Проксімус» реєстрації податкових накладних, блокування тривалий час господарської діяльності та збитків для товариства, винесення ГУ ДФС у місті Києві податкового повідомлення-рішення у вигляді штрафу на суму 350 300, 44 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних.
На думку скаржника, вказане свідчить про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
    При прийнятті рішення за дисциплінарною скаргою член Комісії керується таким.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Згідно з частиною першою та другою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Вищезазначені норми Закону встановлюють межі дисциплінарного провадження з метою убезпечення прокурорів від впливу на них і створення перешкод при здійсненні ними своїх повноважень відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, є гарантією самостійності прокурорів у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено.
З аналізу змісту доводів дисциплінарної скарги та долучених документів вбачається, що вони фактично зводяться до незгоди із процесуальним рішенням (клопотанням про арешт), прийнятим прокурором, однак вивчення його не дає підстав для висновку про наявність факту винного порушення прокурором норм права чи його неналежного ставлення до службових обов’язків.
Незгода учасників процесу із процесуальним рішенням прокурора не може автоматично зумовлювати його дисциплінарну відповідальність.
Окрім того, з доводами прокурора погодився слідчий суддя Солом’янського районного суду міста Києва, який ухвалою від 10 жовтня 2018 року клопотання прокурора ОСОБА-2 задовольнив.
У Бордоській декларації «Судді та прокурори у демократичному суспільстві», яка була спільно розроблена робочою групою Консультативної ради європейських суддів і Консультативної ради європейських прокурорів у м. Бордо (Франція) та офіційно прийнята у місті Брдо (Словенія) 18 листопада 2009 року, зазначено, що правоохоронні та, де це прийнятно, дискреційні повноваження прокуратури на етапі досудового слідства потребують, щоб статус прокурорів був гарантований законом на якомога вищому рівні, подібно до статусу суддів.
Як вказано у Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій.
Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).
Прокурор ОСОБА-2 2 діяв в межах встановлених для прокурора законом дискреційних повноважень, які визначають, що прокурор вправі звернутись до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти. Скасування слідчим суддею арешту, накладеного іншим слідчим суддею на підставі клопотання прокурора, не може сама собою свідчити про грубу недбалість з боку прокурора.
З огляду на зазначені обставини дисциплінарна скарга не містить відомостей про допущення прокурором дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, встановивши наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження, керуючись підпунктами 7, 8 пункту 22 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 2 Порядку роботи кадрових комісій, пунктами 4, 10, 13, 14 Розділу I Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження,


Відмовити у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами державної фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Київської області ОСОБА-2.
Вказане рішення оприлюднити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), надіслати прокурору, стосовно якого воно прийнято, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Член третьої кадрової комісії
з розгляду дисциплінарних скарг
про вчинення прокурором дисциплінарного
проступку та здійснення дисциплінарного
провадження щодо прокурорів                                                                      О. Кондратенко