РІШЕННЯ № 11/2-1626дс-19 від 23.12.2019

  ТРЕТЯ КАДРОВА КОМІСІЯ
З РОЗГЛЯДУ ДИСЦИПЛІНАРНИХ СКАРГ
ПРО ВЧИНЕННЯ ПРОКУРОРОМ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОСТУПКУ
ТА ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ЩОДО ПРОКУРОРІВ

    РІШЕННЯ          

       
23 грудня 2019 року                                                                  Київ                                               № 11/2-1626дс-19

 

Член третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Кондратенко Олександр Олександрович, розглянувши дисциплінарну скаргу адвоката ОСОБА-1, який діє в інтересах ОСОБА-2, про вчинення прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва  ОСОБА-3 дисциплінарного проступку,


До третьої кадрової комісії (далі – Комісія) 9 грудня 2019 року надійшла дисциплінарна скарга адвоката ОСОБА-1, який діє в інтересах ОСОБА-2, про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА-3.
Для вирішення питання про відкриття дисциплінарного провадження автоматизованою системою цього ж дня вказану скаргу розподілено за членом Комісії Кондратенком О.О.
Вивченням доводів, викладених у скарзі, встановлено, що вони не містять конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку в діях прокурора згідно зі статтею 43 Закону України «Про прокуратуру».
У дисциплінарній скарзі її автор вказує на суттєві порушення вимоги чинного кримінального процесуального законодавства під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100100008660 щодо обвинувачення ОСОБА-2, уродженця Республіки Інгушетія, громадянина Російської Федерації, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зокрема, скаржник зазначає, що сторона обвинувачення обмежує процесуальні права сторони захисту на ознайомлення з відкритими матеріалами кримінального провадження. Так, слідчий, за погодженням з прокурором ОСОБА-3, систематично подавав та підтримував в суді необґрунтовані клопотання про встановлення строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Окрім того, прокурор ОСОБА-3 достеменно знаючи, що слідчий станом на 2 жовтня 2019 року ознайомив ОСОБА-2 лише з 7 томами кримінального провадження із наявних 13 томів, направив обвинувальний акт стосовно останнього до суду.
Вказане, на думку скаржника, свідчить про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, передбаченого пунктами 1, 5 та 6 частини першої статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
При прийнятті рішення за дисциплінарною скаргою член Комісії керується таким.
Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором.
Згідно зі статтею 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та належать до їх повноважень цим Кодексом.
Прокурор зобов’язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити відповідно до частини другої статті 283 КПК України такі дії, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Відповідно до частини десятої статті 290 КПК України у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов’язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.
Конституційний Суд України вважав, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом «b» пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.
Так, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»). Як зауважив Європейський Суд, підпункт «b» пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту», а це означає, що така підготовка охоплює все, що є необхідним для підготовки розгляду справи судом. Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»). Так, у рішенні від 18 лютого 2010 року у справі «Гаважук проти України» Європейський Суд визнав, що надана можливість обвинуваченого у вчиненні умисного вбивства при обтяжуючих обставинах і крадіжки ознайомитися з матеріалами справи протягом п’яти днів є достатнім часом у цій справі в розумінні підпункту «b» пункту 3 статті 6 Конвенції.
Згідно з частинами першою та третьою статті 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.
Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Водночас ч. 5 ст. 28 КПК України визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
Кримінальним процесуальним кодексом України (частиною другою статті 303) визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Положеннями абзацу 2 частини першої статті 45 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
Згідно з частиною першою та другою статті 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Вищезазначені норми Закону встановлюють межі дисциплінарного провадження з метою убезпечення прокурорів від впливу на них і створення перешкод при здійсненні ними своїх повноважень відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України, є гарантією самостійності прокурорів у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, заборонено.
Зважаючи на викладене, підставою для дисциплінарного провадження можуть бути лише факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, встановлені за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу.
Водночас із наведених скаржниками доводів та долучених документів не вбачається, що рішення, дії чи бездіяльність прокурора були предметом оскарження у порядку, встановленому статтею 308 КПК України, та визнано їх неправомірними, а також встановлено факт порушення прав осіб або вимог закону.
Окрім того, відповідно до положень частини десятої статті 290 КПК України, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, прокурор має право звертатись до суду з клопотанням щодо встановлення строку для їх ознайомлення.
З огляду на зазначені обставини дисциплінарна скарга не містить відомостей про допущення прокурором дій, які можуть бути підставою для дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, встановивши наявність підстав для відмови у відкритті дисциплінарного провадження, керуючись підпунктами 7, 8 пункту 22 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пунктом 2 Порядку роботи кадрових комісій, пунктами 4, 10, 13, 14 Розділу I Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження,


Відмовити у відкритті дисциплінарного провадження стосовно прокурора Київської місцевої прокуратури № 10 міста Києва ОСОБА-3.
Вказане рішення оприлюднити на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), надіслати прокурору, стосовно якого воно прийнято, та особі, яка подала дисциплінарну скаргу.

Член третьої кадрової комісії
з розгляду дисциплінарних скарг
про вчинення прокурором дисциплінарного
проступку та здійснення дисциплінарного
провадження щодо прокурорів                                                                                                        О. Кондратенко